Автоматичні ворота в Миколаєві

 

Вітаю на сайті, присвяченому автоматизації воріт. У цій статті я розповім, що потрібно знати про самостійне виготовлення воріт, а також чому їх вигідно зробити своїми руками.

Якщо Вас не цікавить самостійне виготовлення, ми можемо порекомендувати досвідчених монтажників, з якими працюємо вже 15 років, — вони є в кожному місті. Ми порадимо лише тих, хто має позитивні відгуки та може продемонструвати результати своїх робіт на попередніх об’єктах.

Якщо Ви бажаєте заощадити значну суму — зробіть ворота своїми руками та самостійно встановіть на них автоматику.

Як і багато років тому, на сьогодні розпашні ворота є найпоширенішими, але багато людей вже перекривають проїзд відкатними (зсувними) воротами, які, переміщуючись уздовж огорожі, практично не займають місця.

Процес виготовлення стулок розпашних і відкатних воріт практично не відрізняється, хіба що для відкатної конструкції потрібно ще встановлювати фурнітуру.  

Розпашні ворота:

Відкатні ворота:

Давайте тепер розрахуємо вартість воріт, якщо виготовляти їх самостійно та купувати лише матеріали. Нехай ворота матимуть проїзд шириною три метри та висоту стовпів два метри.

Щоб зробити опори, знадобиться такий матеріал:

• силікатна цегла 640 шт × 2,50 грн/шт = 1600 грн;
• товарний бетон для фундаментів М200 – 0,42 м³ × 1090 грн/м³ = 458 грн, хоча його можна приготувати самому, щоб заощадити;
• металеві сердечники опор із труби 100×100×6 мм – 98,1 кг;
• металеві накладки з труби 60х30х3 мм – 15 кг;
• закладні деталі для кріплення накладок з кутника 40х40х3 мм – 0,8 кг та арматури діаметром 10 мм – 1,6 кг.

На ринку металовироби коштують близько 20 тисяч гривень за тонну. Для опор знадобиться метал у такій кількості: 11,8 кг × 20,0 грн/кг = 2316 грн.

Вартість стовпів загалом складе: 1600 + 458 + 2316 = 4374 грн.

Тепер порахуємо, скільки коштуватиме сама стулка розміром 3х2 м (6 м²). Знадобляться такі матеріали:

• труба несучого каркаса перерізом 60х30 мм – 39,2 кг і труба додаткового каркаса 30х20 мм – 21,6 кг. Разом 60,8 кг × 20 грн/кг = 1216 грн;
• пофарбований профнастил 6 м² × 110 грн/м² = 660 грн.

Вартість матеріалів для стулки: 4374 + 1876 = 6250 грн.

Вартість воріт загалом: 4374 + 1876 = 6250 грн.

Звісно, у наведеному розрахунку не враховано витратні матеріали, наприклад, саморізи, електроди, фарба, ґрунтовка тощо, але навіть з ними ворота коштуватимуть близько 7000–8000 грн., а на тлі воріт вартістю 15 000 грн., які візьмуть з вас фірми-виробники, економія очевидна. За ці кошти можна автоматизувати свої ворота досить непоганим обладнанням.

Як показує практика, виготовлення воріт не є непосильним завданням, навіть для людей, які не мають досвіду. Єдине, що може стати проблемою, — це вміння користуватися зварювальним апаратом, хоча можна на кілька годин попросити знайомого зварника або найняти фахівця.

Основні етапи виготовлення воріт

Насамперед проводиться підготовка, яка полягає в очищенні будівельної ділянки (видаленні рослинного покриву) та розмітці осей майбутніх воріт. Для фіксації осей можна використовувати відрізки арматури діаметром 10–12 мм, між якими потрібно натягнути волосінь або шпагат.

Після підготовки можна приступати до викопування ям під фундаменти стовпів, з установкою металевих сердечників із труби 100х100х6 мм для посилення цегляної кладки опор.

За планом, ями повинні бути трохи більшими, ніж майбутні опори, щоб простіше розпочати цегляну кладку. Наприклад, якщо опора матиме розмір 38х38 см, приямок повинен бути щонайменше 40х40 см.

Для нормальної роботи фундаменту його підошва повинна знаходитися нижче глибини промерзання, яка в нашій кліматичній зоні становить близько 0,9–1,2 м. Тобто саме такої глибини повинні бути приямки.

Якщо встановлювати відкатні ворота, потрібен ще один фундамент для монтажу роликових опор на швелер, який необхідно забетонувати. Використовується гарячекатаний швелер №№ 22–24.

Для надійної фіксації швелера в бетоні до нього потрібно приварити каркас з арматури діаметром 8–10 мм.

Фундамент під роликові опори повинен мати довжину не менше половини ширини майбутнього проїзду, такою ж має бути і довжина швелера.

           

Щоб прокласти електрокабелі для автоматизації воріт під проїздом, потрібно закласти гільзу з водопровідної труби діаметром 15–20 мм.

Після цього можна приступати до влаштування фундаментів, заливаючи приямки бетоном марки М200. Під час виконання цих робіт бетон потрібно постійно утрамбовувати, щоб у фундаментах не було порожнеч.

Зведення стовпів (цегляна кладка) можна починати щонайменше через тиждень. Бетон повинен набрати міцність.

Поки бетон твердне, можна приступити до виготовлення стулки, яка складається з несучого та допоміжного каркасів, а також полотна.

Як несучий каркас можна використовувати труби розміром 60×30 мм, а як допоміжний — 30×20 мм. Для обшивки, як варіант, можна застосувати пофарбований профнастил.

У стулці відкатних воріт потрібно передбачити трикутний фрагмент (противагу), довжина якого має дорівнювати половині проїзду. Так буде забезпечено утримання стулки роликовими опорами, коли вона закрита. Роликові каретки знаходяться поза проїздом.

Для розпашних воріт противагу передбачати не потрібно.

Коли каркас стулки зібрано, за допомогою болгарки шліфують усі зварювальні шви, після чого труби знежирюють, ґрунтують і фарбують у три шари.

Якщо минув тиждень і фундаменти набрали міцності, можна починати зводити стовпи з цегли.

Після перших трьох рядів потрібно встановити закладну деталь. Вона може складатися з кутника 40×40 мм та привареної до нього арматури діаметром 8 мм. Усього в опорі має бути щонайменше три закладні деталі. Дві, розташовані вище, встановлюють рівномірно по висоті стовпів.

Під час виготовлення відкатних воріт закладні деталі встановлюють на опорах з боку двору, а якщо ворота розпашні — всередині проїзду.

Щоб закріпити автоматику розпашних воріт, потрібно передбачити закладні деталі для кріплення приводів. Вони повинні знаходитися на висоті близько одного метра, щоб обладнання не опинилося в снігу.

Якщо стовпи готові, а закладні деталі не були передбачені, можна за допомогою анкерних болтів прикріпити монтажні пластини. Для відкривання всередину пластини кріплять з боку двору, а для відкривання назовні — на гранях опор усередині проїзду.

    

Коли закладні елементи встановлені на своїх місцях, можна кріпити металеві накладки з труби розміром 60×40 мм, які потрібні для підвішування стулок розпашних воріт на петлях та кріплення стулки розсувних воріт до фурнітури.

Щоб ознайомитися з більш детальною інструкцією щодо самостійного виготовлення відкатних або розпашних воріт, на сайті розміщено відповідні інструкції.

Фурнітура для відкатних воріт

Щоб забезпечити переміщення та нормальну експлуатацію розсувних воріт, потрібно встановити такі елементи фурнітури:

• направляючу рейку (профіль);
• дві роликові опори (каретки);
• верхня пластина з роликами;
• нижній кінцевий ролик;
• нижній уловлювач;
• верхній уловлювач;
• гумові заглушки.

Монтаж фурнітури можна розпочати з напрямної рейки. Вона кріпиться знизу стулки за допомогою прихваточного зварювання у шаховому порядку.

 

Обираючи напрямний профіль, насамперед слід звернути увагу на його форму. Усі вигини в поперечному перерізі мають мати мінімальні заокруглення, нижні полиці — під кутом 90° до вертикалі, а в поздовжньому напрямку виріб не повинен мати викривлень.

Усередині рейки не повинно бути окалин або поглиблень, тобто її внутрішня поверхня має бути гладкою, щоб ворота не заклинювалися.

Щоб напрямний профіль під навантаженням не деформувався, він має бути виготовлений зі сталі з підвищеним вмістом вуглецю.

Роликові опори вставляються в напрямну рейку, завдяки чому відбувається переміщення стулки.

Опори можуть бути з роликами з металу або полімерів. Для наших умов (клімату) полімери не підходять, оскільки при низьких температурах вони часто ламаються, а при високих — втрачають форму.

Ще у роликових опор можуть бути дешеві китайські підшипники або посилені, які для захисту кулькового механізму можуть мати з боків металеві або металогумові пильовики. Захист із металу, контактуючи з атмосферними опадами, іржавіє, і підшипник виходить з ладу.

Роликові опори розміщують на швелері на якомога більшій відстані одна від одної. Їх можна встановити безпосередньо на свою основу або розмістити на регулювальних пластинах. На пластинах встановлювати роликові опори простіше.

Якщо кріпити без регулювальних пластин, основу роликових опор приварюють і перевіряють, як рухаються ворота. Якщо рух виявиться утрудненим, зварювальний шов зрізають, а опори встановлюють заново. Це все триває, доки ворота не почнуть рухатися легко.

З регулювальними пластинами опори не приварюються. Приварюються самі пластини, а на них встановлюють роликові опори, які виставляються в потрібне положення за допомогою гайок.

Верхня частина стулки вставляється між роликами верхньої пластини, тому вона рухається строго по прямій лінії.

Якщо вага воріт становить до 500 кг, потрібна пластина з двома роликами, а якщо вона більша — з чотирма.

Нижній кінцевий ролик розташований у напрямній рейці. Він необхідний для того, щоб стулка могла плавно котитися на полицю-тримач нижнього уловлювача.

Рухома частина ролика, залежно від маси воріт, може бути виготовлена з полімерів або металу.

Нижній уловлювач, як зазначалося вище, підтримує стулку з кінцевим роликом. Він має бути встановлений таким чином, щоб стулка під час наїзду на його полицю підіймалася на 3–4 мм.

Верхній уловлювач фіксує верхній кут воріт, коли вони закриті.

Прагнучи здешевити фурнітуру, деякі виробники не включають цей елемент до комплекту, а продають окремо. Без верхнього утримувача ворота будуть хитатися у вітряну погоду та створювати шум.

Гумові заглушки не дають снігу та бруду потрапити всередину напрямної рейки під час переміщення. Вони кріпляться на її торцях.

Якщо комплект фурнітури звичайний, до нього входять дві заглушки, а якщо посилений — одна, оскільки друга заглушка металева й закріплена на нижньому кінцевому ролику.

Щоб детальніше ознайомитися з вимогами до фурнітури, перейдіть до цього розділу.

АКЦІЯ!

Кожен із наших клієнтів, який придбає рекомендовану нами фурнітуру, отримає в подарунок креслення своїх воріт, розроблене досвідченим інженером. На кресленні буде вказана вся необхідна інформація: розміри та кількість матеріалів. Тож купувати зайвого для виготовлення воріт не доведеться.

Як вибрати потрібну модель автоматики

 

Вибираючи воротне обладнання, слід врахувати такі основні критерії:

• експлуатація обладнання з урахуванням навантажень;
• редуктор, придатний для роботи в певних кліматичних умовах;
• необхідний показник інтенсивності роботи автоматики;
• наскільки просто налаштувати плату блоку керування та її надійність;
• яка система зупинки приводу для відкатних воріт підходить для кліматичного району, в якому розташовані ворота;
• можливість кріплення до стовпів розпашних воріт автоматики певної конструкції.

Які навантаження на автоматику потрібно враховувати

У паспорті на автоматику, що надається виробником, вказані максимально допустимі для експлуатації обладнання довжина та маса стулки. Здебільшого у графічному вигляді.

Обираючи автоматику для своїх воріт, потрібно врахувати, що стулка не може одночасно мати максимальну довжину та масу, які вказані в технічних характеристиках, оскільки ці величини обернено пропорційні.

Нижче як приклад наведено графік залежності довжини та маси.

Потужність приводу

Окрім параметрів стулки, слід враховувати додаткові навантаження, які можуть виникнути.

Стулка, що має рельєфні елементи, може обмерзнути або на ній затримається сніг, через що вона стане важчою.

Роликові опори та напрямна рейка відкатної конструкції можуть примерзнути, а у розпашних воріт ця проблема може виникнути з петлями, що утримують стулки, тому приводу доведеться зривати ворота з місця.

Вітрове навантаження збільшує вагу стулок розпашних воріт (особливо якщо вони глухі) на десятки і навіть сотні кілограмів, що суттєво заважає нормальній роботі автоматики. На привід розсувних воріт вітровий тиск практично не передається.

Причиною, що змушує автоматику працювати з підвищеним навантаженням, може стати тугий хід воріт – у розсувних конструкціях неякісна або зламана фурнітура, а у розпашних – погано змащені петлі.

Не завжди наші клієнти можуть зупинити свій вибір на тій чи іншій моделі автоматики з урахуванням усіх можливих навантажень, тому якщо у Вас виникли труднощі з розрахунком навантажень, зверніться до нашого фахівця. Він безкоштовно підбере найбільш підходящу модель автоматики.

Редуктор

Редуктори приводів можуть мати різну конструкцію, але це не головне — під час вибору автоматики потрібно з’ясувати, з яких матеріалів виготовлені їхні елементи. Існують повністю металеві зубчасті передачі, а також редуктори, у яких використовуються вироби з полімерів.

Наявність полімерів вказує на те, що автоматику не можна експлуатувати, якщо температура повітря нижча або вища, ніж вказав виробник. Якщо вона буде нижчою за допустиму, полімери зламаються, а якщо вищою — деформуються.

Нерідко на приводах відкатних воріт можна зустріти зовнішню шестерню з силуміну, а не зі сталі. Силумінові шестерні виготовлені з порошкового штампованого матеріалу і, порівняно зі сталевими аналогами, мають дуже малий робочий ресурс.

Інтенсивність використання автоматики

Усі приводи за призначенням поділяються на побутові або промислові силові механізми, і це не залежить від довжини та маси стулки. Про призначення свідчить показник інтенсивності використання, що виражається у відсотках.

Показник інтенсивності використання — характеристика, яка вказує, скільки часу обладнання може працювати і скільки має відпочивати. Наприклад, модель із показником інтенсивності 80% протягом десяти хвилин може працювати до восьми, а дві хвилини потрібно витратити на охолодження двигуна.

Побутова автоматика характеризується показником інтенсивності, який становить до 40%, а промислова — 70–100%. Першу встановлюють на ворота приватного будинку або дачі, а другу — на великі об’єкти, через ворота яких проходить великий потік транспорту.

Простота налаштування та надійність електронної плати блоку керування

Автоматика може мати плату керування, яка забезпечує найпростіші функції автоматики, наприклад, відкриття/закриття воріт і режим «хвіртки», або з розширеними функціями, такими як режим «оператора», автоматичний режим тощо.

Також плати управління поділяються на ті, які можна налаштовувати самостійно, навіть без досвіду, та на ті, для яких знадобиться допомога фахівця. Це важливо враховувати, оскільки під час стрибків напруги або грози налаштування електронної плати можуть збитися, і їх доведеться відновлювати.

У більшості моделей автоматики для розпашних воріт плата керування знаходиться у спеціальній навісній шафі, яку, як правило, кріплять до стовпа воріт або паркану.

Блок керування автоматикою відкатних воріт знаходиться в самому приводі. Залежно від моделі обладнання плата може розташовуватися в горизонтальному або вертикальному положенні. Якщо вона розташована горизонтально, її легше підключати, але на її поверхні можуть накопичуватися конденсат або пил, які можуть пошкодити електроніку.

АКЦІЯ!

З дня придбання рекомендованої нами автоматики ви маєте можливість протестувати її протягом року та повернути, якщо щось у ній вас не влаштує. Ми гарантовано повернемо всю суму, яку було за неї сплачено.

АКЦІЯ!

За обладнання, яке ми рекомендуємо, не потрібно вносити передоплату — розрахуватися можна, коли отримаєте замовлення та перевірите його комплектацію, а доставка до вказаного Вами відділення транспортної компанії для Вас буде безкоштовною.

Монтаж автоматики відкатних воріт

 

Щоб зробити відкатні ворота автоматичними, як мінімум потрібні електропривід, кінцеві вимикачі, зубчаста рейка та будь-який із пристроїв для подачі команд.

Привід. Окрім двигуна та редуктора, у ньому розміщена плата керування, а до комплектації від виробника входять монтажний набір, ключі для ручного розблокування автоматики та кронштейни або магніти кінцевих вимикачів.

Електропривід встановлюють між роликовими каретками та кріплять до забетонованого швелера на такому рівні, щоб забезпечити зачеплення між його зовнішньою шестернею та зубчастою рейкою. Відрегулювати висоту можна за допомогою підставки, яка може бути виготовлена з квадратних або прямокутних труб.

Зубчаста рейка є невід’ємною механічною деталлю для автоматизації відкатних воріт.

До базової комплектації автоматичної системи ми включаємо рейку з оцинкованої сталі довжиною чотири метри. Вона підходить для воріт із шириною проїзду три метри. Четвертий метр необхідний для забезпечення зчеплення із зовнішньою шестернею приводу.

Якщо у Вас ворота довші, завжди можна підігнати рейку під їхню довжину, оскільки вона постачається відрізками по одному метру.

Необхідна довжина рейки розраховується просто: ширина проїзду + один метр.  

Матеріалом, з якого виготовлена зубчаста рейка, може бути оцинкована сталь або капрон. Ми пропонуємо саме сталеву рейку, оскільки вона в наших кліматичних умовах служить значно довше, ніж капронова.

Кінцеві вимикачі приводу відкатних воріт зупиняють мотор-редуктор, коли створка повністю відкрилася або закрилася. Вони можуть бути механічними або магнітними.

Механічна зупинка приводу складається з двох металевих кронштейнів, які закріплені по краях зубчастої рейки. У приводі встановлено два вимикачі, між якими знаходиться пружина, що стирчить з його корпусу. Коли створка відкривається або закривається, один із кінцевих кронштейнів відгинає пружину, яка активує один із вимикачів, і автоматика відключається.

Така система зупинки коштує дешевше, ніж магнітна, але її краще використовувати в регіонах з теплим кліматом (середземноморським, субтропічним), оскільки на морозі пружина примерзає до вимикачів і автоматику неможливо запустити, доки її не відігріти.

Достроково автоматику може зупинити сніг, що знаходиться на зубчастій рейці, оскільки під час переміщення пружина буде збивати його в грудку, доки під його натиском не відгнеться.

Магнітна зупинка працює за тим самим принципом, що й механічна, але на зубчастій рейці встановлюються рознополярні магніти, а в приводі — датчики-геркони.

Магніт впливає на геркон магнітним полем, і привід зупиняється, а, як відомо, погодні умови не впливають на магнітне поле, тому така система відключення взимку працює без збоїв. 

Для безпечної експлуатації рекомендується підключити до автоматики фотоелементи безпеки або сигнальну лампу, але ці аксесуари вже не є обов’язковими.

Дізнатися всі подробиці щодо самостійного монтажу автоматики для розсувних воріт можна тут.

Встановлення автоматики розпашних воріт

 

Автоматична система розпашних воріт має складатися щонайменше з двох приводів, блоку керування та пристрою для подачі команд. Також можна додатково встановити фотоелементи безпеки та сигнальну лампу, але без них система працюватиме (а з ними вона буде безпечною для Вас та оточуючих).

Автоматизувати ворота можна за допомогою приводів трьох типів: прихованих, важільних та лінійних.

Найбільшим попитом користується лінійна автоматика, оскільки вона найдешевша та найдовговічніша.

Силові механізми лінійного типу кріпляться до стовпів воріт та стулок на висоті не менше метра (щоб обладнання не засипало снігом). На такій самій висоті встановлюється й блок керування, який можна прикріпити до паркану, опорного стовпа або стіни будівлі, що прилягає до воріт.

Лінійну автоматику потрібно кріпити лише так, як це показано виробником на монтажних схемах і відповідно до установчих розмірів. Якщо цього не зробити, обладнання не зможе нормально закривати ворота.

Особливо суворі вимоги висуваються до параметра «С», який у більшості моделей лінійного обладнання становить 4–10 см. Якщо значення цього параметра у ваших воріт більше, створку доведеться перемістити ближче до внутрішніх кутів стовпів.

На ринку є кілька моделей лінійного типу, у яких параметр «С» може досягати навіть 35 см — це автоматика торгових марок Rotelli та Miller Technics.

Детально прочитати, як встановити автоматику для розпашних воріт, можна тут.

АКЦІЯ!

Інструкція з самостійного монтажу автоматики для розпашних воріт у подарунок!

Якщо у Вас залишилися питання, зверніться до нашого фахівця за вказаними контактами, він безкоштовно проконсультує.