Легкі відкатні ворота

Для приватного сектора або дачі цілком достатньо легких відкатних воріт. Тим більше, що таку конструкцію не складно виготовити самостійно, а отже, можна суттєво заощадити на послугах монтажної організації.

Огляд присвячений відкатним консольним воротам. Саме така конструкція дозволяє відмовитися від будь-яких обмежень і перешкод руху в самому проїзді. Не потрібні балки зверху або рейки знизу — утримувати ворота будуть ролики поза проїздом.

До стулки знизу приварюється напрямна рейка, всередину якої заводиться пара роликових опор, закріплених уздовж паркану з боку відкоту. Ворота спираються на ці каретки й котяться по їхніх роликах, переміщуючись через отвір на вазі, консольно.

Так як роликові опори грають роль несучих елементів, то під їх розміщення готується спеціальний фундамент. Зверху розташовується заставна деталь - швелер, до якого можна надійно приварити дані комплектуючі.  

Далі розглянемо два важливі питання:

1. Будова та габарити консольної конструкції.
2. Процес виготовлення легких воріт відкатного типу.

Будова та габарити відкатних воріт

Важливими параметрами воріт є довжина конструкції, висота і вага. 

Довжина конструкції має пряму залежність від ширини проїзду і обчислюється збільшенням цієї ширини в 1,5 рази. 

Наприклад, відстань 3 м між воротними стовпами, говорить про те, що рекомендована загальна довжина стулки буде 4,5 м.

Дотримання цієї умови забезпечить надійне кріплення рейки на роликових опорах. А вкорочення хвостової частини призведе до перевантаження роликів через збільшення важеля зусилля стулки.

Роликові опори ставляться на максимально можливому віддаленні один від одного, потім каретки заводяться всередину рейки, завдяки чому стулка і перетворюється в консоль. 

Через сам проїзд ворота переміщуються, не торкаючись землі. 

З’ясуємо, якою має бути мінімальна довжина конструкції для найпоширеніших розмірів проїзду.

Напрямна рейка - один з найважливіших елементів відкатної конструкції. 

Напрямна рейка — розроблений для консольних конструкцій сталевий профіль особливої форми, призначений для найбільш ефективної роботи у поєднанні з каретками. Кріпиться знизу стулки по всій довжині. Рейка котиться по роликах, переміщуючи тим самим всю конструкцію воріт.

Зазвичай рейка випускається у вигляді профільних балок довжиною 5, 6 або 7 м. За потреби можна замовити додатковий відрізок напрямної, кратний метру.

Продемонструємо відповідність довжини стулки та необхідної довжини напрямної для таких воріт.

До речі, обрізати зайвий шматок рейки зовсім не обов’язково. Навпаки, подовжений хвостовик забезпечує більш щадний режим роботи системи, а отже, подовжує термін її служби та зменшує зношування. Укорочення знадобиться в тих випадках, коли не вистачає місця для відкоту надмірно збільшеної конструкції. Граничним значенням «скорочення» вважають 1,4 ширини отвору (тобто для отвору 5 м допустимо взяти рейку довжиною 7 м, але для отвору 5,1 м — таку рейку брати вже не можна).

Для виготовлення легких відкатних воріт використовується так званий «малий» профіль стандартних розмірів та відповідний йому комплект фурнітури. 

У комплект фурнітури (не рахуючи рейки) обов'язково повинен входити певний перелік елементів:

• дві роликові опори;

• підтримуюча верхня пластина з парою роликів;
  

• нижній уловлювач;
  

• кінцевий ролик (з пластиною-заглушкою або без);
  

• гумова заглушка на торці рейки (1 шт., якщо на кінцевому ролику є пластина, або 2 шт., якщо такої пластини на ролику немає);

• верхній уловлювач.
  

Висота воріт — це суто індивідуальне питання, оскільки цей параметр має відповідати загальному дизайну. Найчастіше для легких воріт вона становить 1,8–2,0 м.

Вага воріт — у цьому випадку мається на увазі, що каркас зварений із металу товщиною 2 мм і обшитий профнастилом.

Більш «важкі» матеріали — дерево, ковка, металеві пластини тощо — вимагають ретельнішого аналізу ситуації, оскільки подібні конструкції можуть потрапити до категорії «важких», що потребують встановлення на «велику» фурнітуру.

Процес виготовлення легких воріт консольного типу

Легкі відкатні ворота відрізняються простотою виготовлення, тож це завдання під силу більшості людей, які не мають профільної освіти та навичок монтажника. Самостійне виготовлення дозволить значно заощадити кошти, оскільки різниця порівняно з воротами, замовленими «під ключ» у спеціалізованих фірмах, становитиме в середньому 7–8 тис. грн.

Варто зауважити, що приблизно в таку суму обійдеться придбання досить якісного комплекту автоматики для воріт. 

Акція! Разом із комплектом фурнітури, рекомендованим нашим фахівцем, у подарунок Ви можете отримати креслення та специфікацію для своїх майбутніх воріт. При замовленні автоматики одночасно з фурнітурою на привід надається знижка.

Виготовлення воріт включає в себе кілька етапів: підготовчий, виготовлення стулки, монтаж конструкції. Кожен із них передбачає низку нескладних робіт.

Підготовчий етап передбачає такі дії:

• Підготовка ділянки — очищення майданчика від сторонніх предметів, видалення рослинного покриву, розмітка осей воріт.

• Земляні роботи — викопування приямків для створення фундаментів під роликові опори та воротні стовпи.

Приямки заглиблюються приблизно на 1 м (обов'язково нижче рівня промерзання).

• Підготовка металоконструкцій до бетонування.

Металовироби необхідно не тільки обрізати під потрібні розміри, а й зачистити від іржі, обробити ґрунтовкою та пофарбувати. Усередині цегельних або кам'яних стовпів повинні розміщуватися металеві сердечники з труб.

Верхньою частиною фундаменту під роликові опори буде швелер. Для більшої надійності до цієї заставної знизу приварюють арматурні «ніжки», які будуть залиті бетоном.

Елементи готуються, розміщуються в приямках з використанням гідрорівня, після чого закріплюються, щоб не змістилися при заливці фундаментів.

• Бетонування.

Зазвичай використовують бетон М200. Заливається фундамент стовпів з фіксацією сердечників.

Виконується бетонування площадки під ролики, при цьому швелер повинен вийти врівень з рівнем проїзду. 

Процес укладання повинен супроводжуватися ущільненням бетону, що дозволить уникнути появи порожнин усередині фундаменту.

Залиті бетоном ділянки накривають, щоб на них не впливали сонячні промені. Протягом перших двох діб фундаменти регулярно поливають водою, запобігаючи утворенню тріщин.

• Виготовлення стовпів із нащельниками.

Після набрання міцності бетоном можна приступати до цегляної кладки. Виконуються перші три ряди, після чого встановлюється закладний елемент — металевий кутник, з’єднаний арматурою з серцевиною та однією стороною занурений всередину кладки. Закладний елемент виводиться на грань, що «дивиться» у двір.

Всього необхідно виконати три таких закладних на кожному стовпі. 

До цих закладних потім приварюються металеві нащільники, які будуть перекривати зазор між стовпами та воротами, і підтримувати ряд елементів фурнітури.

На нащільнику, розташованому найближче до фундаменту для роликів, зверху роблять виріз розміром 60×40 мм, який знадобиться для правильного встановлення опорної пластини.

Наступним етапом буде виготовлення стулки.

Конструкція виконується у вигляді дворівневого каркаса: несучого та допоміжного. До меншого каркаса кріпитиметься обшивка.

Для рами можна використовувати два типи труб: 60×30 або 60×40 мм для зовнішнього каркаса та 30×20 мм для допоміжного. Виконується розрізка на розрахункові відрізки, які потім з'єднуються зварюванням: труби між собою прихватами з обох боків (з обов'язковою подальшою герметизацією щілин), а кути — суцільним швом.

Каркас ґрунтується та фарбується у 3 шари. Стулку можна обшити профнастилом, кріпивши матеріал до внутрішнього каркаса саморізами по металу (підійдуть елементи довжиною 19 мм). Обшивку можна виконати одразу або після монтажу воріт. Хвостовик зазвичай не обшивають.

Втім, зараз є альтернатива — каркас набагато швидше, простіше та зручніше виготовляти з Т-профілю, який за формою нагадує вже з’єднані велику та малу труби, але без щілин. У цьому випадку зварюються лише кути — і конструкція готова.

Етап монтажу воріт

Готову конструкцію необхідно встановити. Працювати вона буде за рахунок фурнітури. Для легких стулок досить звичайного, не посиленого комплекту. 

До каркасу стулки знизу приварюється направляючий профіль. Суцільним швом зварювати трубу рами і рейок неприпустимо! З'єднання робиться невеликими прихватками по 15-20 мм, крок між ними - 700 мм, виконується з двох сторін, але щоб шви чергувалися, створюючи шаховий порядок.

На швелер виставляються та кріпляться роликові опори.

Допускається приварювання підстави до самого швелеру (спочатку прихваткой, остаточно обварюється після підтвердження легкості ходу воріт). 

Більш продуманим буде монтаж на регулювальні пластини (в базовий комплект не входять), що дозволить потім коректувати положення роликів. 

Верхня пластина кріпиться до нащільника таким чином, щоб підтримувати вертикальне положення стулки та направляти її в бік фіксаторів. Один із роликів вставляється всередину підготовленого вирізу, що дозволяє наблизити стулку до нащільника.

До нащільника, що розташований найдалі від фундаменту опори, приварюється нижній уловлювач. 

Важливо витримати таку висоту, щоб кінцевий ролик після заїзду на поличку уловлювача піднімав край воріт на 3-4 мм. 

Сам кінцевий ролик прикручується до краю рейки за допомогою пари болтів.

Кінці рейки закривають заглушками, що дозволяє захистити напрямну та ролики від шкідливого впливу снігу, вологи та бруду, які потрапили всередину.

На тому самому дальньому нащільнику кріпиться верхній уловлювач. Його приварюють біля верхнього зрізу стулки.

Останнім етапом можна вважати автоматизацію воріт, але це вже виходить за рамки теми огляду.

Можливість самостійного монтажу підтверджує відео, яке надіслав нам один з клієнтів.

Як бачите, особливо складні роботи проводити не доведеться. Якщо Вам потрібно більш детальна інформація-інструкція з виготовлення воріт своїми руками, то подивитися її можна тут.