Розпашні ворота власними руками

інструкція щодо самостійного виготовлення та встановлення

Доброго дня, шановний відвідувачу нашого сайту!

Моя стаття присвячена самостійному виготовленню розпашних воріт з двома стулками. Це найбільш розповсюджений у нашій країні тип конструкції – таку браму Ви зустрічаєте на кожному кроці.

До переваг розпашних воріт відносно відкатних можна віднести:

• невисоку вартість виготовлення (не потрібна спеціальна фурнітура – лише петлі та упори);
• фундаменти потрібні тільки для опорних стовпів (відкатна брама передбачає ще фундамент для кріплення роликових опор та автоматики);
• простоту й надійність конструкції;
•  достатньо високу стійкість (зламати браму досить важко);
• такі ворота легко зробити самостійно.

До «мінусів» слід віднести:

• необхідність вільного місця в проїзді для руху стулок;
• високу чутливість до вітрового тиску;
• необхідність розчищати проїзд від снігу взимку;
• конструкція передбачає значне навантаження на опори, тож вони мають бути абсолютно надійними;
• автоматика коштує дещо дорожче ніж для відкатних воріт (бо потрібні два електроприводи, а не один).

Оскільки розпашна конструкція вважається найпростішою серед існуючих, її неважко зробити самотужки, не витрачаючись на оплату послуг сторонньої організації. Ці послуги коштують практично стільки само, як і матеріали, тож брама, виготовлена власноруч обійдеться Вам удвічі дешевше.

Для двох стандартних цегляних опорних стовпів висотою 2,0 м Вам знадобиться:

• труба 100х100х6 мм – 5,7 м.п. – 98,1 кг (для сердечників опор);
• труба 60х30х3 мм – 4 м.п. - 15,3 кг (для накладок);
• куточок 40х40х3 мм – 0,42 м.п. – 0,8 кг (для закладних деталей);
• арматура діаметром 10 мм – 1,8 м.п. – 1,6 кг (для закладних деталей);
• бетон М 200 – 0,42 м3 (для фундаментів розміром 1000х350х600 мм);
• цегла силікатна – 640 шт (260х500х2000 мм).

Стулки можна зварити з металевих труб та зашити профнастилом (або будь-яким іншим матеріалом).

Загалом матеріали для виготовлення розпашної брами у триметровому проїзді коштуватимуть Вам приблизно 7 тисяч гривень, в той час як готова конструкція обійдеться щонайменше в 15 тисяч.

Самостійне виготовлення воріт не тільки вигідне економічно – це ще й гарантована якість конструкції, адже для себе коханого Ви постараєтеся виконати роботу якнайкраще. Принаймні, з нашою інструкцією так у Вас точно не вийде:

Для самостійного виготовлення воріт спочатку слід підготувати такий інструмент:

Зварювальний апарат	Бетонозмішувач	Стрем’янка	Лопата
Шліфувальна кутова машина (болгарка)	Інструменти для цегляної кладки	Шуруповерт	Молоток
Гідравлічний рівень	Комплект гайкових ключів	Лом	Рулетка

Виготовлення розпашних воріт складається з наступних етапів робіт:

• Підготовчі та земляні роботи.
• Виготовлення та бетонування металевих конструкцій.
• Будівництво опорних стовпів.
• Виготовлення стулок та навішування їх на опори.
• Монтаж додаткових елементів.

Якщо самотужки браму робити не збираєтесь, принаймні знайдіть професійних монтажників, після яких не доведеться переробляти. Особливо це стосується тих, хто планує встановити на ворота автоматику – вона не «три копійки» коштує, тому потребує відповідального до себе відношення.

Можемо порекомендувати надійну бригаду в будь-якому місті України – майже усі монтажники беруть автоматику у нас, тож ми знаємо і їх, і відгуки клієнтів про їхню роботу.

Підготовчі та земляні роботи

Підготовчі роботи.

Насамперед слід зробити детальну розбивку стовпів Ваших майбутніх воріт. Для цього необхідно зняти рослинний шар на будівельному майданчику і розрівняти ґрунт. Місце, де мають стояти опорні стовпи, потрібно розмітити – для цього можна використати арматуру та електроди, за допомогою яких встановлюються основні й допоміжні осі.

Арматуру можна взяти діаметром 10-12 мм - її знадобиться чотири шматки по 80-90 см, які слід встановити так, щоб створити чотири кути прямокутника або квадрата, всередині якого будуть майбутні опори. Допоміжні осі можна визначити за допомогою електродів – вони потрібні лише на певних етапах монтажу.

Заглиблюється арматура та електроди в землю настільки, щоб можна було по периметру натягнути шпагат чи волосінь (на поверхні залишається 15 см). Коли квадрат або прямокутник виставлено, потрібно перевірити діагоналі - вони обов'язково мають збігатися. Осі рекомендується перевірити кілька разів, оскільки в разі помилки при залитих фундаментах або встановлених стовпах вже буде важко щось виправити.

Земляні роботи.

Нам потрібно викопати ями для фундаментів двох опорних стовпів, додаткового стрічкового фундаменту, а також траншею під гільзу для закладання кабелів майбутньої автоматики.

Фундаменти для опор. Розмір приямків для опор в плані має бути дещо більшим ніж самі стовпи – так легше потім буде вийти цегляною кладкою з нульового рівня. Наприклад, для стандартного стовпа 38х38 см яма потрібна 40х40 см.

Глибина фундаментів повинна бути не меншою за глибину промерзання ґрунту – для України це 0,9-1,2 м (в залежності від регіону). Якщо цю умову не виконати, взимку фундаменти можуть бути виштовхнуті на поверхню.

Якщо яму важко викопати бо обсипаються стінки, потрібно її зробити дещо більшою в плані та встановити опалубку (можна збити її зі старих дошок) - вона не дасть Вам перевитрачати бетон. Знімається опалубка за тиждень після бетонування.

Траншея для додаткового стрічкового фундаменту. Оскільки в розпашній конструкції стулки тримаються саме на опорних стовпах, опори мають бути абсолютно надійними. Якщо вважаєте, що Ваші стовпи не потребують зміцнення, можете не робити додатковий фундамент. Він потрібен аби зв’язати стовпи між собою в єдину конструкцію і в такий спосіб попередити можливі перекоси.

Ширина траншеї зазвичай береться така сама як для фундаментів стовпів, а глибина її приблизно 50 см.

Траншея під гільзу з кабелями. Ця траншея не відноситься безпосередньо до виготовлення воріт, проте я рекомендую закласти гільзу у вигляді пластикової труби діаметром 15-25 мм з електричними проводами під майбутнім проїздом саме на цьому етапі – потім не доведеться ламати покриття. Глибина закладки гільзи близько одного метра.

Перед засипанням замотайте поліетиленом відкриті краї труби, щоб всередину не потрапляли ґрунт та волога.

Після закладання гільзи рекомендую зробити свого роду «Акт прихованих робіт», простіше кажучи на аркуші паперу схематично нанесіть місце, де знаходиться гільза, і прив’яжіть її до стовпів воріт, завдавши розміри. Це допоможе в майбутньому без проблем знайти гільзу і виконати розводку кабелів.

Викопавши усі необхідні ями й траншеї бажано їхнє дно пролити водою аби ущільнити зрихлений ґрунт. Якщо бетонні роботи найближчім часом виконувати не плануєте – закрийте фундаменти щитами аби їх не розмило дощем.

Виготовлення металевих конструкцій та Бетонування

Металеві конструкції:

Сердечники опор. Сама по собі цегляна кладка не має достатньої міцності аби витримати навантаження від стулок, тому необхідно забетонувати у фундаменти металеві сердечники. Вони можуть бути з арматури, швелера, круглих чи квадратних труб тощо. В нашому прикладі це труби 100х100 мм.

Довжина труби сердечника має бути дещо меншою ніж висота майбутньої опори – для захисту металу від корозії знизу труба повинна бути захищена шаром бетону, тож при глибині фундаментної ями 100 см, підземна частина сердечника має бути 95 см. Так само необхідно захистити верхню частину труби – якщо цегляна кладка планується висотою 200 см, наземна частина сердечника повинна бути 190 см висотою.

Для надійної фіксації сердечника в приямку можна приварити до нижньої частини труби два шматки арматури у формі хреста. Арматуру можна взяти діаметром 8-12 мм і довжиною 20-25 см.

Каркас додаткового стрічкового фундаменту. Цей фундамент загалом не є обов’язковим, проте надійність конструкцій він значно збільшує. Каркас можна зробити з чотирьох стрижнів арматури діаметром 8-12 мм та дроту діаметром 6-8 мм довжиною по 20 см (крок 20-30 см).

Наприклад, для триметрового проїзду необхідні чотири шматки арматури довжиною по 3 м + напуски з двох сторін по 20 см (щоб зав'язати каркас стрічки з фундаментами стовпів), тож довжина каркасу буде 3,4 м. Загальна довжина поздовжніх стрижнів: 3,4 м х 4 шт = 13,6 м.п.

Вага погонного метра арматури діаметром 12 мм становить 0,888 кг, тож загальна вага арматури:

13,6 м.п. х 0,888 кг = 12 кг.

Для поперечних стрижнів (крок 20 см) з 4-х сторін каркасу знадобиться дроту: 3,4 м / 0,2 м х 4 = 68 шт.

Загальна довжина дроту: 68 шт х 0,2 м = 13,6 м.п., а вага: 13,6 м.п. х 0,395кг/м = 5,372 кг.

Тобто, для каркасу додаткового фундаменту потрібно металовиробів: 12 кг + 5,372 кг = 17,372 кг.

При середній їхній ринковій вартості 20 грн/кг каркас обійдеться Вам у:

17,372 кг х 20 грн/кг = 347,44 грн.

Як бачите, сума невелика, проте міцність усієї конструкції воріт реально зросте.

Бетонування:

Товарний бетон М 200 можна замовити з доставкою на будівельний майданчик. Вартість одного куба становить в середньому 1090 грн/м³, тож 0,42 м³ для бетонування фундаментів опор обійдуться Вам у 458 грн.

Для зменшення витрат можна виготовити бетонну суміш самостійно: на 1-не відро цементу М500 потрібно 3 відра піску, 3 відра щебню (фракція 20х20, 20х40) і орієнтовно 20% води від загального обсягу замісу.

Якщо виконуватимете бетонні роботи взимку, доведеться придбати ще й протизаморозкові добавки.

Перед заливанням бетону в підготовлені приямки потрібно встановити в них усі металеві елементи, що підлягають бетонуванню: труби стовпів і каркас для стрічкового фундаменту (якщо Ви його вирішили робити). Металовироби повинні бути точно виставлені під рівень і закріплені, щоб в процесі бетонування вони не змістилися під тиском бетону.

Під час укладання бетону його потрібно трамбувати – це унеможливить появу пустот у його тілі, які можуть значно знизити міцність фундаментів.

Після закінчення бетонування потрібно розгладити поверхню та накрити фундаменти від потрапляння на них прямих сонячних променів. Аби не з’явилися тріщини перші кілька днів бетон слід поливати водою.

Міцності фундаменти наберуть не менш ніж за тиждень, тож раніше цегляну кладку робити не можна, а щоб усередину сердечників опор не потрапила волога, яка може спричинити корозію металу, верхні краї труб слід закрити поліетиленом.

Будівництво опорних стовпів

Після того, як застигне та набере міцності бетон можна розпочинати цегляну кладку опорних стовпів навколо сердечників зі встановленням на них закладних деталей для кріплення стулок та автоматики.

Закладні деталі можна зробити з металевого куточка 40х40х3 мм та арматури діаметром 10 мм.

В нашому прикладі опорні стовпи матимуть ширину 38х38 см, а сердечник 10 см, тож довжина шматків арматури повинна бути такою: 38 / 2 см + 5 см + 5 см = 29 см.

Першу деталь для кріплення стулки до опори виводимо на грань стовпа в проїзді після трьох рядів цегли:

Загалом на кожному стовпі повинно бути по три таких закладних на рівновіддаленій відстані – ще одна посередині опори та одна у її верхній частині (за 5 см від краю).

Далі до цих закладних деталей у місцях дотику приварюються металеві накладки з труби 60х30х3 мм (нащільники), а вже до них кріпитимуться петлі, на які навішуватимуться стулки.

Верхній край нащільників заздалегідь слід закрити заглушками (приварити їх), щоб всередину труби не потрапляла волога - це захистить метал від корозії.

Ймовірно, у майбутньому Ви автоматизуєте свої ворота, тому саме зараз потрібно правильно визначити місце кріплення стулок до опори. Логічно було б вивести закладні по центру грані стовпа, проте електроприводи лінійного типу (найпопулярніші серед користувачів) мають неабиякі обмеження щодо установчих габаритів.

Якщо Ваші стулки мають відкриватися всередину двору, механізми кріпляться на внутрішню грань стовпа одним краєм, а другим до стулки:

Для кожної моделі виробники наводять в інструкціях щодо монтажу прийнятні параметри установчих розмірів, і від співвідношення габаритів «А» і «В» буде залежати кут відкривання стулок, адже більшість виробників виготовляють автоматику з можливістю відкрити ворота на кут 90° або 120°.

Але найбільшою проблемою зазвичай виявляється габарит, позначений літерою «D» (відстань від петлі до внутрішнього кута опори) - він майже у всіх виробників варіюється в межах 4-10 см.

Якщо закладні деталі та нащільники будуть встановлені Вами по центру стовпа розміром 38х38 см, габарит «D» буде 19 см, тож механізми не дадуть Вам закрити ворота - вони впиратимуться в кути стовпів.

Хто не врахував цієї особливості під час будівництва опор, потім мусить перевішувати стулки ближче до внутрішніх кутів, або вирубати спеціальні ніші для автоматики.

Такі дірки в опорах дозволяють встановити лінійні приводи, проте значно ослаблюють самі опори, а для розпашної конструкції надійність стовпів має значення – стулки тримаються саме на них.

Тож в ідеалі слід на етапі зведення опор вивести закладні деталі та приварити до них нащільники з урахуванням монтажних параметрів лінійної автоматики, або обирати спеціальні моделі, які можна встановити на більш широкі опори (такі випускають торгові марки Rotelli та Miller Technics.

Для кріплення електроприводів до опор на стовпи слід вивести ще по одній закладній на висоті 50-100 см від землі. За правилами механіки приводи бажано кріпити якомога нижче, але вони ні в якому разі не повинні взимку опинитися в заметі, тож кріплення має бути вище характерного для Вашої місцевості снігового покрову.

Якщо на цьому етапі не вивести на стовпи закладні для автоматики, у майбутньому їх можна буде зробити за допомогою анкерних болтів, проте краще все робити своєчасно.

При відкриванні стулок на вулицю закладні для автоматики виводяться не на внутрішні грані опор, а на грані в проїзді:

При відкриванні воріт назовні з урахуванням установки автоматики закладні для кріплення стулок слід змістити ближче до зовнішнього краю стовпів – так буде простіше встановити закладну деталь і пластину для кронштейна приводу.

Якщо проїзд планується дещо вузьким, закладні для приводів слід встановити трохи вище рівня даху автомобіля, адже в цьому випадку механізми при відкритих воротах знаходитимуться просто в проїзді, тож можуть чіпляти машини.

Отже, після закінчення цегляної кладки стовпів з виведеними на них закладними деталями, до нащільників приварюються петлі (навіси).

Петлі можна поставити звичайні, але ця фурнітура буває із завальцьованими металевими кульками – з ними рух стулки буде набагато легшим.

Петлі кріпляться як до металевим накладок на опорах, так і до стулок воріт. Зварювальний шов повинен бути суцільним. Приварювати навіси слід якомога далі один від одного – так рух полотна буде менш напруженим.

Виготовлення стулок та навішування їх на опори

Зазвичай стулки виготовляють після закінчення бетонних робіт, поки фундаменти набирають міцності.

Спочатку слід зварити каркас. Для цього зручно використати прямокутні труби 60х30 мм (або 60х40 мм) для зовнішньої рами, а для внутрішньої труби 30х20 мм.

Але таке конструктивне рішення буде вдалим для воріт шириною 3-3,5 м заввишки 2-2,5 м, якщо ж Ваша брама має бути більшою, несучий каркас краще зробити міцнішим.

На схемі відсутня хвіртка, але не тому, що я не хочу розповідати як її зробити - вбудована в полотно вона не є практичною: зазвичай стулка у висоту має 2-2,2 м, тож висота хвіртки не буде більше 1,8 м. Сьогодні не тільки чоловіки, а й жінки бувають вищими.

Якщо ж Вам потрібна стулка з хвірткою – її виготовлення описане тут. 

Виготовлення каркасу краще робити на спеціальному монтажному столі або ж на пласкій поверхні.

При зварюванні труб після кожної прихватки слід перевірити рівнем правильність виставлення кожного елементу, і тільки після цього робіть капітальне зварювання.

Спочатку приварюють одну стойку до нижньої труби зовнішнього каркаса:

Потім приварюється друга стойку та верхня труба і перевіряються діагоналі – якщо не співпадають, конструкція буде перекошеною.

Після виготовлення несучого каркасу по його внутрішньому периметру приварюється допоміжний з труби 20х30 мм (він потрібен аби потім прикрутити профнастил).

Труби внутрішнього каркаса слід приварювати точно по центру - тоді можна буде прикрутити профнастил так, щоб він був злегка втоплений в стулку.

Зварювати потрібно не суцільним швом, а прихватками довжиною шва 15-20 мм з кроком 20-30 см - так раму не поведе, а Ви заощадите електроди й час.

Далі всередині допоміжного каркасу приварюють горизонтальну та вертикальну перемички з труби 20х30 мм.

Якщо в подальшому Ви плануєте встановити автоматику, можливо доведеться передбачити ще одну спеціальну перемичку, до якої буде прикріпитися кронштейн електроприводу, адже до профнастилу механізм кріпити неможна. Цю перемичку теж можна зробити з труби 60х30 мм.

По закінченні зварювальних робіт необхідно зашліфувати шви болгаркою, очистити каркас від іржі, знежирити й поґрунтувати його, після чого пофарбувати раму у три шари.

Також каркас стулки розпашних воріт можна виготовити використавши Т-профіль.

Кріплення профнастилу. Профнастил за допомогою саморізів по металу довжиною 19 мм можна кріпити до каркасу коли стулка ще не закріплена на петлях (навісах) або ж після того - це на Ваш розсуд.

При кріпленні профнастилу необхідно окремо підганяти кожен лист, щоб було максимально щільне прилягання до каркаса.

В нашому прикладі стулка зашита саме профнастилом, проте замість нього може бути інший матеріал (багато хто зашиває браму древом). Крім того, Ваші ворота не обов’язково мають бути зашитими – дуже стильно виглядають прозорі ковані стулки, або частково зашиті. Обирайте свій стиль, а загальний хід робіт я щойно описав.

Кріплення стулок до опор. Коли каркаси стулок готові на них, як і на металевих накладках (нащільниках), повинні бути приварені петлі, після чого стулки можна «вішати» на стовпи. Перед цим необхідно переконатися, що петлі змащені і в них немає задирок, які можуть призвести до утрудненого ходу воріт.

Якщо Ваші стулки важкі, для монтажу може знадобитися кран.

Монтаж додаткових елементів

До додаткових елементів відносяться механічний упор, штирі для фіксації стулок, притискна планка та замок.

Механічний упор являє собою дві металеві пластини, одна з яких приварюється до стулки, а друга кріпиться в основі проїзду. Він потрібен для більш жорсткої фіксації воріт в закритому положенні. Товщина металу пластин зазвичай приймається 3-4 мм.

Верхню пластину приварюють одразу до стулки, а нижню (відповідну) встановлюють коли виконується тверде покриття проїзду.

Штирі. Їх рекомендується встановлювати для фіксації стулок у відкритому та закритому положенні щоб полотно не тріпало вітром. Можна придбати готові вироби.

Можна зробити самому. Для цього знадобиться кругляк діаметром 10-12 мм - стрижню потрібно надати Г-подібну форму. Довгий його відрізок має бути близько 50 см, а короткий приблизно 15 см.

Штир повинен переміщатися в трубі діаметром 12-15 мм – її потрібно приварити до стулки на висоті 30-40 см від землі. В самому проїзді теж потрібно встановити трубу діаметром 12-15 мм (в неї має заходити штир) для фіксації стулки в закритому й відкритому положенні.

Для автоматичних воріт штирі можна не встановлювати – стулки фіксуватимуть мотор-редуктори за рахунок зубчастих передач, які залишаються у зчепленні коли двигун не працює.

Притискна планка - це металева смуга, яка кріпиться до однієї зі стулок з боку двору. Таким чином одна стулка притискає іншу в закритому положенні і закриває між ними зазор.

Планку зазвичай кріплять прихватками по 10-15 мм, через 20-30 см для економії електродів, а крім того це виключить можливість деформації каркасу.

Зазвичай для притискної планки використовують металеву смугу товщиною не менше 1 мм. По ширині вона повинна бути такою, щоб був забезпечений нахлест на другу стулку не менше 5 мм.

Замок.

Визначитися із типом замка слід під час виготовлення каркасу стулок - електромеханічний є накладним, а для механічного замка в каркасі стулки треба вирізати болгаркою спеціальні гнізда.

Зазвичай замок монтується на висоті 80-90 см, проте на автоматизовані ворота його взагалі можна не встановлювати – приводи блокують рух стулок, тож з вулиці їх і так ніхто не відкриє. Проте для широких проїздів рекомендовано встановлювати електрозамок – він знімає навантаження з приводів, адже їм не потрібно утримувати стулки від вітрового тиску.

АВТОМАТИКА ДЛЯ РОЗПАШНИХ ВОРІТ (ТУТ)

ВІДЕО ВИГОТОВЛЕННЯ РОЗПАШНИХ ВОРІТ (ТУТ)

Відео встановлення автоматики на розпашні ворота